групоутворювання

[ɦrupoutʋorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Процес формування групи, об’єднання окремих елементів, осіб або організацій у певну цілісність (групу) на основі спільних ознак, інтересів, цілей алі діяльності.

  2. Результат такого процесу — створена, сформована група як соціальна, професійна, політична або інша структурована спільність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. групоутворювання, р. групоутворювання, д. групоутворюванню, з. групоутворювання, о. групоутворюванням, м. групоутворюванні, к. групоутворювання

Більше записів