пляха

[pljɑxɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Скляна пляшка з широким горлом, зазвичай для зберігання рідин (горілки, олії тощо).

  2. (діал.) Міра рідини (переважно горілки), що відповідає об’єму такої пляшки (близько 0,6 літра).

  3. (перен., розм.) Людина, яка багато п’є, пияк.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плях, р. пляха, д. пляхові, з. пляха, о. пляхом, м. пляхові, к. пляху

Більше записів