пляха

1. (діал.) Скляна пляшка з широким горлом, зазвичай для зберігання рідин (горілки, олії тощо).

2. (діал.) Міра рідини (переважно горілки), що відповідає об’єму такої пляшки (близько 0,6 літра).

3. (перен., розм.) Людина, яка багато п’є, пияк.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |