1. Падати з гуркотом, грюкати, з шумом ударятися об щось.
2. Розм. Важко падати, перекидатися (про транспорт, механізми).
3. Розм., перен. Зазнавати краху, руйнуватися, розвалюватися (про плани, справи тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Падати з гуркотом, грюкати, з шумом ударятися об щось.
2. Розм. Важко падати, перекидатися (про транспорт, механізми).
3. Розм., перен. Зазнавати краху, руйнуватися, розвалюватися (про плани, справи тощо).
Відсутні