1. Викликати гуркіт, гучний гулкий звук від падіння, удару, стрілянини тощо; гуркотіти.
2. Розм. Сильно бити, вдаряти когось або щось, спричиняючи гуркіт.
3. Розм., перен. Гучно, з шумом лаяти, докоряти комусь; громити словами.
грохотити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |