грохочення

[ɦroxot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “грохотати” — сильний, гучний, гуркотливий звук, шум від падіння, удару, вибуху або роботи механізмів.

  2. Переносно — бурхливе, гучне вираження емоцій (сміху, обурення тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грохочення, р. грохочення, д. грохоченню, з. грохочення, о. грохоченням, м. грохоченні, к. грохочення

Більше записів