грош

1. Назва середньовічної срібної монети, що карбувалася в Європі з XIV століття, зокрема в Угорщині, Чехії та Польщі, а згодом поширилася на українських землях; також назва грошової одиниці Чехії (чеська крона складається з 100 гелерів, які традиційно називають “грошами”).

2. (у множині, зазвичай “гроші”) Загальна назва монет, банкнот, фінансових коштів як засіб платежу, збереження вартості та вимірювання цінності; грошові знаки, капітал.

3. (переносно, розмовне) Дрібна монета, незначна сума грошей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Оже Шав­кун не впо-вав ні на ша­ну, ні на впо­ва­гу, а дер­жав­ся пос­ло­виці: за свій грош – ко­жен хо­рош! Че­рез те, здається, не бу­ло у йо­го більше ніякої дум­ки, як тільки про гроші.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |