грохкати

1. Видавати короткі, різкі, гучні звуки, схожі на постріли або тріск; гуркотіти, гриміти (про звуки пострілів, вибухів, грому тощо).

2. Розмовно-експресивне. Сильно бити, вдаряти когось або щось, спричиняючи гуркіт; грюкати.

3. Розмовне. Шумно, з гуркотом падати або кидати щось важке; з гуркотом котитися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |