грохкати

[ɦroxkɑtɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Видавати короткі, різкі, гучні звуки, схожі на постріли або тріск; гуркотіти, гриміти (про звуки пострілів, вибухів, грому тощо).

  2. Розмовно-експресивне. Сильно бити, вдаряти когось або щось, спричиняючи гуркіт; грюкати.

  3. Розмовне. Шумно, з гуркотом падати або кидати щось важке; з гуркотом котитися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грохкати, р. грохкатів, д. грохкатам, з. грохкатів, о. грохкатами, м. грохкатах, к. грохкати

Більше записів