грохати

1. Важко падати, з гуркотом ударятися об щось; гуркотіти від падіння або удару.

2. Робити щось з силою, грубо або недбало, спричиняючи гуркіт; грюкати.

3. Розм. Сильно бити, вдаряти когось; також нищити, розбивати щось.

4. Розм. Гучно стріляти, вести вогонь з гармати тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |