1. Властивість за значенням прикметника “граничний“; стан, коли щось досягає межі, крайньої точки, найвищого ступеня прояву або значення.
2. У філософії та соціальних науках — поняття, що позначає явище перебування на межі, у проміжному стані між двома системами, структурами або станами, часто пов’язане з кризою, невизначеністю або можливістю переходу.