Значення
-
Властивість за значенням прикметника “граничний“; стан, коли щось досягає межі, крайньої точки, найвищого ступеня прояву або значення.
-
У філософії та соціальних науках — поняття, що позначає явище перебування на межі, у проміжному стані між двома системами, структурами або станами, часто пов’язане з кризою, невизначеністю або можливістю переходу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. граничність, р. граничності, д. граничності, з. граничність, о. граничністю, м. граничності, к. граничносте