Словник Української Мови
Буква
1. Друкована сторінка тексту, яку отримують після набору та перед розрізанням на окремі аркуші; коректурний відбиток на довгому паперовому аркуші для виправлення помилок.
2. (у поліграфії) Металева пластина з рельєфним зображенням літер для друку, що використовувалася в наборних машинах; типографський шрифт певного розміру та гарнітури.
3. (переносно) Етап підготовки тексту до публікації, стадія коректури чи редагування.
Приклад 1:
Посередині, де вони сходяться хрестом, баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша, і на кожній більшій гранці вікно, а на меншій — замість вікна, маняк з чорного мармуру, кажуть; проміж вікнами по чотири стовпи, а над тими стовпами сама баня виведена, та ще не остання: на великій бані шия, тож з вікнами вже з білої бляхи, маняки, і тож з стовпами; на шиї — голова, там маленький перехват, і зверху яблуко, а на йому хрест стоїть. Тут дах критий білою бляхою, і як сонечко сяє, то він так і миготить, наче сріблом сипле.
— Тютюнник Григорій, “Вир”