1. Лінгвістичний процес, внаслідок якого автономні лексичні одиниці (слова) або словосполучення втрачають своє конкретне лексичне значення та морфологічну автономність, перетворюючись на службові мовні елементи (графічні, морфемні, словозмінні чи синтаксичні засоби) з абстрактним граматичним значенням.
2. В історичному мовознавстві — теорія або сукупність явищ, що описують виникнення та розвиток граматичних категорій і форм у мові з часом.