Словник Української Мови
Буква
1. Спосіб, пов’язаний із зображенням чи відтворенням чогось за допомогою ліній, знаків, креслення; візуально, у вигляді графіка, діаграми, схеми.
2. Спосіб, що стосується художньо-образних засобів малювання, гравюри, письма; у манери, властиві графіці як виду образотворчого мистецтва.
3. Спосіб, що характеризує чіткість, виразність, строгість контурів, ліній (про зовнішність, образ тощо).
Приклад 1:
Вишукана операторська робота: різні дерева, графічно експресивні, у різному освітленні, у несподіваних ракурсах, настроєво самодостатні, — і Володин добірний поетичний супровід. Досі пам’ятаю цю стрічку як одне з непересічних мистецьких вражень.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Таким чином робота сили вздовж кривої L дорівнює криволінійному інте г- ралу від вектора F вздовж траєкторії L. Нехай залежність сили SF від шля- ху S зображена графічно (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Графічно залежність теплоємності VC водню від температури показано на рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”