Словник Української Мови
Буква
1. Фахівець з граматики, дослідник граматичного ладу мови; той, хто викладає граматику.
2. У Стародавній Греції та Римі — вчитель граматики, філолог, який займався тлумаченням класичних текстів та вивченням мови.
3. Назва давньоукраїнських граматичних творів (наприклад, “Граматика” Мелетія Смотрицького).
Приклад 1:
Проповѣдует о щастіи историк, благовѣстит химик, Бозвіщает путь щастія физик, логик, граматик, землемір* воин, откупщик, часовщик, знатный и подлый, богат и убог, живый и мертвый… Всѣ на седалищѣ учителей сѣли| каждый себѣ науку сію присвоил. Но их ли дѣло учить, судить, знать о блаженствѣ?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”