Значення
-
Фахівець з граматики, дослідник граматичного ладу мови; той, хто викладає граматику.
-
У Стародавній Греції та Римі — вчитель граматики, філолог, який займався тлумаченням класичних текстів та вивченням мови.
-
Назва давньоукраїнських граматичних творів (наприклад, “Граматика” Мелетія Смотрицького).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. граматик, р. граматика, д. граматикові, з. граматика, о. граматиком, м. граматикові, к. граматику
Приклади з художньої літератури
-
О, ще змалечку! Е, коби б він граматику добре знав! Вся біда, що не зна він граматики. Чи до діла воно, чи ні — бог його зна. Ну, а все-таки склада собі. Лихі на його деякі люди, а йому те байдуже. А що ж, дякувать його за такі пісні? От тепер, казали хлопці, староста, стражник та монопольщикнахвалялись одбить печінки йому. Чорта з два! Радили хлопці навіть у Гуляйполе не йти, бо ті зроблять засідку в Кривім Яру. Яр тут є недалеко від Грузького (Грузьке — зветься його село)…— Василь Симоненко