градуатор

1. (в техніці) Пристрій для нанесення поділок на шкали вимірювальних інструментів або для перевірки точності їх нанесення.

2. (в оптиці) Пристрій для визначення кутових відстаней між поділками на шкалах оптичних інструментів.

3. (в медицині, стоматології) Інструмент з поділками для дозування або точного відмірювання невеликих об’ємів рідини, часто у вигляді градуйованої (каліброваної) скляної палички.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |