Власна назва, що походить від латинського “praemium” (нагорода) та вживається як епітет або частина імені, зокрема в історичних джерелах, для позначення особи, яка була чимось нагороджена або відзначена (наприклад, Премиленний Князь).
У сучасній мові може вживатися в переносному значенні як книжний синонім до “нагороджений”, “відзначений”, “увінчаний” (наприклад, премиленний славою).