градоначальство

1. Орган місцевого самоврядування, що керував великим містом (переважно губернським або прирівняним до нього) та прилеглою територією в Російській імперії, очолюваний градоначальником.

2. Посада, права та обов’язки градоначальника; також установа, де розміщувалося його управління.

3. Територія (місто та підпорядкована йому околиця), що перебувала під управлінням градоначальника.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |