Древослів

Словник Української Мови

говорючість

[ɦoʋorjut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Говорючість — властивість за значенням прикметника “говорючий“; здатність говорити, мовленнєва активність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. говорючість, р. говорючості, д. говорючості, з. говорючість, о. говорючістю, м. говорючості, к. говорючосте

Більше записів