говорючий
[ɦoʋorjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який має здатність говорити, вимовляти слова; такий, що володіє мовленням.
-
Який озвучений, супроводжується мовою або коментарем (про фільм, телепередачу тощо).
-
Який містить звукозапис мови, що відтворюється при певних умовах (про листівку, плакат тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. говорючий, р. говорючого, д. говорючому, з. говорючого, о. говорючим, м. говорючім