1. Людина, яка багато й охоче розмовляє, схильна до балачок; балакун.
2. Той, хто вміє цікаво, захопливо розповідати; красномовець.
3. Розм. Птах, здатний наслідувати людську мову (наприклад, папуга, горобець, шпак).
говорун
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він націонал, не говорун, не пройдисвіт якийсь. Ольга витріщила очі на батька, її інститутські погляди були такі не схожі з батьківськими, що вона аж здивувалась.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |