Древослів

Словник Української Мови

гострий

Буква

1. Такий, що має загострений кінчик або край, здатний легко різати, колоти; протилежне до тупого.

2. Сильний, інтенсивний, різко виражений (про відчуття, почуття, стан тощо).

3. Різкий, пронизливий (про звук, голос).

4. Який виникає раптово, швидко розвивається і має важкі прояви (про захворювання).

5. Виразний, різко окреслений (про риси обличчя, профіль).

6. Проникливий, спостережливий (про зір, слух, розум).

7. Різкий, уїдливий (про слова, мову, гумор).

8. Насичений, терпкий, пекучий (про смак або запах).

9. Такий, що має велику величину кута, меншу за 90 градусів (про кут у геометрії).

Приклади вживання

Приклад 1:
Так і треба, бо я тебе занапастив… Ні, милий, ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос. Я душу дав тобі?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
169 I b a 2 1 У всіх випадках, які розглядались вище, кут α гострий, тобто з кінця вект о- ра густини струму j  , напрямленого по осі провідника в бік струму, обхід по контуру L відбувається проти годинникової стрі л- ки. При протилежному напрямку обходу контуру L або при протилежному напря м- ку струму в провіднику отримуємо IcosBdl 0 L µα −=∫ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Сила Ампера 2Fd  , що діє на довіль – ний елемент 2dl , провідника KML утворює гострий кут з напрямком його переміще н- ня 2xd і виконує позитивну роботу. Сила 1Fd  , що діє н а елемент 1dl провідника LNK, утворює з напрямком й о- го перем іщення 1xd тупий кут і виконує негативну роботу, тому роботи 1dA i 2dA переміщення провідників LNK i KML ма- ють різні зна ки.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикметник () |

Більше записів