Значення
-
Здатність людини бачити й показувати смішне в житті, явищах, реагувати на комічне; почуття комічного.
-
Добродушно-насмішливе, сповнене жартів ставлення до чого-небудь, що не виключає розуміння та визнання серйозного змісту явища.
-
Сукупність творів мистецтва (літератури, театру тощо), в яких відображено комічні сторони життя; художній засіб створення таких творів.
-
У старій термінології — одна з чотирьох основних рідин організму (разом із кров’ю, жовчю та слизом), що, за уявленнями старовинної медицини, визначає темперамент і здоров’я людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гумор, р. гумору, д. гуморові, з. гумор, о. гумором, м. гуморі, к. гуморе