Значення
-
Член духовно-лицарського ордену госпітальєрів (іоаннітів), заснованого в Єрусалимі в XI столітті для допомоги хворим і паломникам, а згодом для боротьби з мусульманами.
-
У середньовічній Європі — лицар, який належав до одного з військово-монаших орденів, що мали свої шпиталі (госпіталі) для лікування поранених і паломників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. госпітальєр, р. госпітальєра, д. госпітальєрові, з. госпітальєра, о. госпітальєром, м. госпітальєрі, к. госпітальєре