госпітальєр

1. Член духовно-лицарського ордену госпітальєрів (іоаннітів), заснованого в Єрусалимі в XI столітті для допомоги хворим і паломникам, а згодом для боротьби з мусульманами.

2. У середньовічній Європі — лицар, який належав до одного з військово-монаших орденів, що мали свої шпиталі (госпіталі) для лікування поранених і паломників.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |