1. Члени духовно-лицарського ордену святого Іоанна Єрусалимського (Мальтійського ордену), заснованого в Єрусалимі в XI столітті для надання медичної допомоги паломникам та захисту християн, а згодом — для боротьби з мусульманами в ході хрестових походів.
2. У широкому вжитку — лицарі-монахи, які належали до будь-якого з середньовічних християнських орденів, що поєднували лицарську службу з діяльністю по організації шпиталів (госпіталів) та допомозі хворим і пораненим.