горожанин

1. Мешканець міста, особа, що проживає в місті, має тут постійне місце проживання та певні громадянські права та обов’язки; міщанин, городянин.

2. (заст.) Заможний міський житель, представник міської верхівки, купець або ремісник, що мав самоврядування; бургомістр.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |