горожанин

[ɦoroʒɑnɪn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Мешканець міста, особа, що проживає в місті, має тут постійне місце проживання та певні громадянські права та обов’язки; міщанин, городянин.

  2. (заст.) Заможний міський житель, представник міської верхівки, купець або ремісник, що мав самоврядування; бургомістр.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горожанин, р. горожанина, д. горожанинові, з. горожанина, о. горожанином, м. горожанині, к. горожанине

Більше записів