городець

1. Місто в Нижньогородській області Росії, адміністративний центр Городецького району, розташоване на лівому березі Волги.

2. Історична назва міста Городня у Черкаській області України, згадувана в літописах.

3. Зменшувально-пестлива форма від застарілого слова “город” у значенні “укріплення, фортеця”, що вживається в історичному контексті або поетичній мові.

Приклади вживання

Приклад 1:
На галяві вже збудовано хату, засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій — жито.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Озеро змалiло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом. На галявi вже збудовано хату, засаджено городець. На однiй нивцi пшениця, на другiй – жито.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |