городьба

1. Огорожа, переважно з дерева, що відокремлює ділянку землі, садибу тощо; паркан, тин.

2. Дія за значенням дієслова «городити»; спорудження огорожі, паркану.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |