городьба

[ɦorodʲbɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Огорожа, переважно з дерева, що відокремлює ділянку землі, садибу тощо; паркан, тин.

  2. Дія за значенням дієслова «городити»; спорудження огорожі, паркану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. городьба, р. городьби, д. городьбі, з. городьбу, о. городьбою, м. городьбі, к. городьбо

Більше записів