горобчик

[ɦorobt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “горобець” — невеликий птах родини горобцевих, з коричнево-сірим оперенням.

  2. Розмовна назва для маленької, крихітної людини або дитини, часто з відтінком пестощів.

  3. У техніці та побуті — розмовна назва невеликого механізму, деталі чи пристрою, що нагадує формою або розміром пташку (наприклад, вид електричного вимикача, клапану).

  4. Власна назва або прізвисько (наприклад, персонаж казки, пісні, літературного твору).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горобчик, р. горобчика, д. горобчикові, з. горобчика, о. горобчиком, м. горобчикові, к. горобчику

Приклади з художньої літератури

  • А горобчик до синички ходив,
    По колосочку та пшениченьку носив.
    — Ти, синичко, ти, сестричко моя,
    Така ж бо ти люба-милая!
    — Олена Пчілка

Більше записів