горенний БукваГ 1. Стосовний до гори, пов’язаний з нею; гірський. 2. Стосовний до Горенського монастиря, заснованого у 1635 році в Києві на горі, що згодом отримала назву Горенської. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикметник () | ←свиріп’янийпластикація→