гоноровитий
[ɦonoroʋɪtɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який має гонор, гордовитий, зарозумілий; що виявляє гонор.
-
Який викликає почуття власної гідності, самоповаги; гідний, шановний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гоноровитий, р. гоноровитого, д. гоноровитому, з. гоноровитого, о. гоноровитим, м. гоноровитім