гонор

[ɦonor] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Почуття власної гідності, самоповаги, що проявляється у збереженні особистої честі та недоторканності; гордість.

  2. (перен., заст.) Зарозумілість, чванство, зарозуміла пиха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гонор, р. гонору, д. гонорові, з. гонор, о. гонором, м. гонорі, к. гоноре

Більше записів