гордовитий

[ɦordoʋɪtɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який виявляє гордість, почуття власної гідності, переваги над іншими; пихатий, зарозумілий.

  2. Який виражає гордість, пихатість; сповнений почуття власної переваги.

  3. (переносно) Високий, величний, стрімкий (про предмети природи, споруди тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гордовитий, р. гордовитого, д. гордовитому, з. гордовитого, о. гордовитим, м. гордовитім

Більше записів