гонорний

1. Який має гонор (у 1-му знач.); гордовитий, пихатий, зарозумілий.

2. Який виражає гонор, свідчить про нього; сповнений почуття власної гідності, честі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |