гонорний
[ɦonornɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який має гонор (у 1-му знач.); гордовитий, пихатий, зарозумілий.
-
Який виражає гонор, свідчить про нього; сповнений почуття власної гідності, честі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гонорний, р. гонорного, д. гонорному, з. гонорного, о. гонорним, м. гонорнім