гомоніти

[ɦomonitɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Розмовляти, говорити голосно, шумно, багато, часто одночасно з іншими; створювати гомін.

  2. Про звуки природи: видавати тривалий, однорідний шум (про вітер, ліс, море тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гомоню, ти гомониш, він гомонить, ми гомонимо, ви гомоните, вони гомонять

Більше записів