гомоніти [ɦomonitɪ] Дієслово Буква:Г ЗначенняПравопис Значення Розмовляти, говорити голосно, шумно, багато, часто одночасно з іншими; створювати гомін. Про звуки природи: видавати тривалий, однорідний шум (про вітер, ліс, море тощо). Правопис та відмінювання Граматичні форми: я гомоню, ти гомониш, він гомонить, ми гомонимо, ви гомоните, вони гомонять ←пістолет сашпіль→