1. (у математиці, динамічних системах) Пов’язаний з гомоклінною орбітою — траєкторією динамічної системи, яка виходить із сідлової точки та повертається в неї ж при зростанні часу.
2. (у геології) Складений з порід, що мають однаковий нахил шарів.
гомоклінний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |