гомоклінізм

1. У динамічних системах — тип траєкторії, яка одночасно належить як до стійкого, так і до нестійкого многовиду однієї й тієї самої сідлової точки, утворюючи таким чином замкнену петлю.

2. У ширшому сенсі — явище, коли стійкий та нестійкий многовиди однієї сідлової точки (або різних сідлових точок) перетинаються, що призводить до складних, часто хаотичних траєкторій руху системи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |