головизна

1. Велика голова людини або тварини; масивна, непропорційно велика голова.

2. Заст. Голова забитої великої рогатої худоби як харчовий продукт; страва з такої голови.

3. Перен., розм. Про надмірну, непотрібну складність чогось, зайві формальності, бюрократичні перешкоди (зазвичай у виразі “розводити головизну“).

Приклади вживання

Приклад 1:
Цю голову Давид називає серцем, і воно -то й є наша головизна, голова їх оточення. Яка голова?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |