1. Історична назва територіально-адміністративної одиниці в Галицькій землі Русі та Галицько-Волинському князівстві у XII–XIV століттях, яка об’єднувала кілька повітів (волостей) і очолювалася головним князівським намісником — головним (головником).
2. У середньовіччі — посада, уряд або повноваження головника (старшого намісника, судді) у певному регіоні.