головня

[ɦoloʋnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Грибкова хвороба рослин, що вражає злакові культури (наприклад, пшеницю, жито, овес), при якій зернівка перетворюється на чорну масу спор.

  2. Чорна порошиста маса спор таких грибків, що утворюється замість зерна в колосі чи метелику.

  3. (переносно) Щось шкідливе, руйнівне, що підриває основи, розкладає зсередини; зародок лиха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. головня, р. головні, д. головні, з. головню, о. головнею, м. головні, к. головня

Більше записів