головешка

1. Гаряче, тліюче поліно або його частина, що залишилася після багаття, пожежі або в згасаючому вогнищі.

2. Переносно: про щось дуже гаряче, розпечене (наприклад, про сонце, розжарений металевий предмет).

3. Переносно: про людину з палким, запальним характером.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бернардинський монастир чорнів, неначе обсмалена головешка. Старий замок його батька Михайла стояв пусткою.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |