1. Зменшувально-пестливий варіант прикметника “голосний“: не дуже гучний, але добре чутний, мелодійний, приємний для слуху (про звук, голос).
2. Уживається як постійний епітет у фольклорних текстах, зокрема в колядках та щедрівках, для характеристики музичних інструментів (найчастіше сопілки), що мають яскравий, дзвінкий, мелодійний тембр.