голографія

1. Метод отримання об’ємного (тривимірного) зображення об’єкта за допомогою спеціального лазерного запису та відтворення інтерференційної картини світлових хвиль, розсіяних цим об’єктом.

2. Саме об’ємне зображення (голограма), отримане таким методом.

3. Розділ оптики, який вивчає принципи та технології створення голограм.

Приклади вживання

Приклад 1:
Комп’ютерна графіка і голографія. Данс-балет «Сексапіллер».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |