гностичний
[ɦnostɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Пов’язаний з гностицизмом — релігійно-філософським напрямом пізньої античності та раннього християнства, що ґрунтувався на ідеї порятунку через таємне знання (гнозис) про божественну сутність світу та людини.
-
Характерний для гностиків або гностицизму; що містить, виражає ідеї гностицизму.
-
(У ширшому сенсі) Пов’язаний з особливим, інтуїтивним або містичним пізнанням божественної сутності, що перевищує звичайне раціональне знання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гностичний, р. гностичного, д. гностичному, з. гностичного, о. гностичним, м. гностичнім