Значення
-
(в релігії та філософії) таємне, інтуїтивне пізнання божественних таємниць і духовних істин, що веде до порятунку; вища форма пізнання, що суперечить раціональному знанню.
-
(істор.) загальна назва низки релігійно-філософських течій (гностицизм) перших століть нашої ери, що поєднували християнські догмати з елементами давньосхідних міфологій та античної філософії, які проголошували можливість осягнення Бога через особистий духовний досвід (гнозис).
-
(мед., психол.) загальний термін для позначення процесів пізнання, сприйняття та інтелекту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гнозис, р. гнозису, д. гнозисові, з. гнозис, о. гнозисом, м. гнозисі, к. гнозисе