гномон

1. Вертикальний предмет (стержень, стовп тощо), що за давньогрецьким способом за тіном від Сонця визначає висоту Сонця над горизонтом, напрямок на північ та час доби; найпростіший сонячний годинник.

2. Частина сонячного годинника у вигляді стрижня або пластини, тінь від якого вказує час на циферблаті.

3. У геометрії: частина паралелограма, що залишається після відрізання від нього подібного паралелограма одним з його кутів; фігура у формі прямокутного трикутника, відрізана від прямокутника прямою, проведеною через одну з його вершин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |