Значення
-
Пристрій для зменшення шуму або звуку, що виникає під час роботи двигуна внутрішнього згоряння, механізму або викиду газів; звукопоглинач.
-
Те саме, що глушитель — пристрій для придушення радіопередач, створення перешкод радіоприйому.
-
Рідкісне: той, хто глушить, придушує кого- або щось (переносно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глушник, р. глушника, д. глушникові, з. глушник, о. глушником, м. глушникові, к. глушнику