глушник

1. Пристрій для зменшення шуму або звуку, що виникає під час роботи двигуна внутрішнього згоряння, механізму або викиду газів; звукопоглинач.

2. Те саме, що глушитель — пристрій для придушення радіопередач, створення перешкод радіоприйому.

3. Рідкісне: той, хто глушить, придушує кого- або щось (переносно).

Приклади вживання слова:

глушник