1. Густа, важкопрохідна лісова місцевість, нетрі; глушина.
2. Віддалена, глуха, малозаселена місцевість; глухомань.
3. (у переносному значенні) Стан ізоляції, відірваності від культурного, суспільного життя; занепад, застій.
глушня
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |