глушко

1. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Василя Глушка (1937–2021), автора збірок «Соняшний годинник», «Сад нетлєнних пісень», «Поезії» та інших.

2. Рід птахів родини фазанових (Odontophoridae), поширених в Америці; часто вживається у назвах конкретних видів, наприклад, віргінський глушко.

3. Розмовна назва для глухаря (Tetrao urogallus) — великого лісового птаха ряду куроподібних, відомого своїми токовими піснями.

Приклади вживання

Приклад 1:
А кінь під ним: «Ойо-йой, ойо-йой!..» — А мій — глушко. Я вже йому кричав і в одне вухо, і в друге, а він мені у відповідь: ік та ік, ік та ік!..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |