Словник Української Мови
Буква
1. Рід колючих кущів або невеликих дерев родини розових з дрібними червоними або чорними плодами, що використовуються в медицині та як декоративні рослини (Crataegus).
2. Плід рослини цього роду, який має лікарські властивості та інколи вживається в їжу.
Приклад 1:
На голос веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, глід соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти. , зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга, аж до сліз; , завваживши те, перестає грати.
— Українка Леся, “Лісова пісня”