1. (мікол.) Пов’язаний з глеоцистидами — стерильними гіфами у гімокарпних базидіометах, що мають потовщені вершини та часто містять олійнисті рідини.
глеоцистидний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (мікол.) Пов’язаний з глеоцистидами — стерильними гіфами у гімокарпних базидіометах, що мають потовщені вершини та часто містять олійнисті рідини.
Відсутні