1. Стосовний до Вельбуч, пов’язаний із цим селом (нині село в Україні, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район).
2. Стосовний до Вельбучної, пов’язаний із цією місцевістю (назва урочища, колишнього села).
вельбучний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вельбучний — поважний, знатний. Вельможний — родовитий, знатний, багатий, який має владу.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |